Рівненська крайова організація Народного Руху України | 097 88 94 633 | info@nru.rv.ua

У Рівному вшанували пам'ять Тараса-Бульби-Боровця

Пам’ять засновника та першого командира УПА Тараса-Бульби Боровця вшанували в Рівному. Відбулося це з нагоди 110-річниці від дня народження командира нескореної армії України. Пам’ятний захід  спільно провели Рівненська організація Народного Руху України та обласна бібліотека.
н
 
Так, присутні згадали про життя командира, історію повстанської армії, роль у її діяльності Тараса Бульби-Боровця, а також пригадали фрагменти його життя за межами України.
5н
Зокрема зазначалося, що Тарас Березовець (він же Буль-Боровець) народився на день народження Великого Кобзаря – 9 березня 1908 року, в багатодітній селянській родині у селі Бистричі, що зараз знаходиться у Березівському районі на Рівненщині. За схожий на картоплину ніс старші діти прозвали Тараса “Бульбою”. Малому було образливо, але коли у школі прочитав “Тараса Бульбу”, почав пишатися прізвиськом. Щоправда, тоді він не знав, що це стане частиною його майбутнього командирського прізвиська.
Молодість майбутнього командарма минула у непростих і суперечливих стосунках із Річчю Посполитою. Тарас одружився з донькою багатого чеського колоніста в Луцьку Анною Опаченською, придбав у власність Карпилівський гранітний кар’єр, молоді стали виїжджати на модні курорти, де збирались вершки світу. Втім, як свідчить низка повідомлень польської служби безпеки 1933-1935 рр., “багата жінка” допомагала своєму чоловікові грошима у просвітницькій і пропагандистській діяльності на Поліссі.
Боровця кілька разів заарештовували польські спецслужби, в 1934-35 рр. ув’язнили у Березі Картузькій. Під час більшовицької окупації продовжував роботу з організації націоналістичного підпілля на Поліссі й Волині. На початку німецько-радянської війни сформував і очолив партизанські відділи “Поліської Січі” в місті Олевськ. У лютому 1942 р. повстанські загони на чолі з Боровцем діяли в Костопільському та інших районах. А поряд із високим кремезним отаманом була отаманша: невеличка білявочка, яка й українську опанувала, бійцям шила-прала, при потребі рани повстанцям обробляла.
У березні-квітні 1943 р. вів переговори зі штабом УПА-Північ, однак пропозицію про входження його відділів в єдиний повстанський рух відхилив. У липні 1943 р. перейменував очолювані ним загони в Українську народно-революційну армію і створив спільно з І. Мітрингою Українську національно-демократичну партію. 18-19 серпня 1943 р. УНРА була роззброєна частинами Української повстанської армії. Наприкінці листопада Боровець заарештований гестапо у Варшаві та ув’язнений у концтаборі Заксенгаузен. У цей час він дізнався, що Анну допитували чотири місяці про криївки, сховища боєприпасів, архіви та закатовано на смерть.
Звільненили Бульбу-Боровця у вересні 1944 р. Тоді Тарас узяв другий шлюб із Оленою Кушнір.
З 1948 р. жив в еміграції у Канаді, потім у США. Видавав журнал “Меч і воля”, створив Українську національну гвардію, автор спогадів “Армія без держави”.​
Помер 73-річний Тарас Боровець (псевдо – Бульба, Чуб, Гонта), діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, 15 травня 1981 року в місті Нью-Йорк, США .
4н
Також під час вечору пам’яті присутні переглянули уривок із фільму, присвяченого життю і діяльності Бульби-Боровця, а співробітники бібліотеки підготували тематичну виставку.
н1
 
У свою чергу, як зазначив під час заходу керівник Рівненської міської організації Народного Руху України Святослав Євтушенко, слова Тараса Бульби-Боровця актуальні й нині.
– Є люди, які творять історію і залишаються у ній. Однією із таких постатей був Тарас Бульба-Боровець –  діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА “Поліська Січ”, борець за незалежність України. “Боротьба за волю батьківщини — обов’язок кожного українця! Ніхто за нашу свободу не буде боротись!” – казав отаман армії нескореної України Бульба-Боровець. У цих словах вся його суть і його позиції. Залишаються вони актуальними й донині, – каже Святослав Євтушенко.
А також додає, що сьогодні, вшановуючи пам’ять Бульби-Боровця, хотілося б, аби в душі кожного з нас був такий же дух патріотизму, готовності боротися за свою батьківщину, відстоювати патріотичні ідеї та не загубити в собі прагнення зробити все, що в наших руках заради України і її майбутнього.
5н
Тим часом, член НРУ Ігор Трошин зауважив, що внесок Бульби-Боровця в історію України був вагомим і пам’ять про нього жива й донині.
2н
Присутні ж на заході зійшлися на думці, що Бульба-Боровець впродовж свого життя робив все для того, аби захистити Україну та відстояти її незалежність. А велике починається із малого. І якби тоді, в 20 столітті, бульбівці опустили руки, напевне, ми б не мали такої України і ще довго йшли б до незалежності.
3н